Ќа «емл≥ в сучасн≥й фаун≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 8,6 тис. птах≥в. «а своЇю будовою птахи дуже схож≥ на плазун≥в ≥ Ї прогресивною г≥лкою, еволюц≥¤ ¤коњ йшла по шл¤ху пристосуванн¤ до польоту. ѕтахи Ч двоног≥ вищ≥ тварини, передн≥ к≥нц≥вки ¤ких перетворились на крила, т≥ло вкрите п≥р'¤м, температура т≥ла стала й висока. ’арактерн≥ ознаки розгл¤немо на приклад≥ голуба (мал. 1).
”с¤ орган≥зац≥¤ птах≥в пристосована до умов польоту. “улуб птаха компактний, скелет надзвичайно полегшений; площа розпр¤млених крил ≥ хвоста значно перевищуЇ ц≥лющу тулуба. ¬ будов≥ орган≥зму птах≥в Ї ознаки, характерн≥ дл¤ плазун≥в. “ак, у шк≥р≥ птах≥в немаЇ залоз, за вин¤тком куприковоњ залози над коренем хвоста. ” де¤ких птах≥в немаЇ ≥ њњ.
Ўк≥ра птах≥в суха ≥ дуже тонка; на дзьоб≥ вона утворюЇ рогов≥ чохли, на к≥нц≥вках Ч рогов≥ луски, на пальц¤х Ч к≥гт≥. ѕох≥дним шк≥ри Ї п≥р'¤, ф≥логенетичне пов'¤зане з лускатими утворами (про це св≥дчить под≥бн≥сть у розвитку п≥р'¤ й луски на ранн≥х стад≥¤х).
“≥ло вкрите п≥р'¤м, р≥зним за будовою та функц≥¤ми. –озр≥зн¤ють контурн≥ ≥ пухов≥ пера. онтурне складаЇтьс¤ з порожнистого стрижн¤ та прикр≥плених до нього б≥чних пластинок Ч опахала. „астину стрижн¤, що м≥ститьс¤ в шк≥р≥, називають колодочкою, або пеньком. √олий стрижень м≥ж ц≥Їю частиною ≥ опахалом називають стовбуром, або очином.
‘ункц≥онально контурн≥ пера под≥л¤ють на махов≥ (першого й другого пор¤дку), покривн≥ ≥ рульов≥. Ќайб≥льш≥ Ч махов≥ пера; накладаючись одне на одне, вони утворюють дуже м≥цну л≥тальну поверхню крила. ћ≥цн≥сть контурного п≥р'¤ забезпечуЇтьс¤ тим, що опахало складаЇтьс¤ з окремих рогових бор≥док (першого й другого пор¤дку).
Ѕор≥дки першого пор¤дку прикр≥плен≥ до стрижн¤ паралельно одна одн≥й на близьк≥й в≥дстан≥. ¬≥д кожноњ бор≥дки з обох бок≥в в≥дход¤ть тонш≥ бор≥дки другого пор¤дку. ¬они накладаютьс¤ на сус≥дн≥ бор≥дки ≥ скр≥плюютьс¤ з ними м≥кроскоп≥чними гачечками.
ѕокривн≥ контурн≥ пера, вкриваючи все т≥ло, захищають його в≥д дощу та в≥тру. –ульов≥ пера розм≥щен≥ на хвост≥ та першому пальц≥ кист≥ (крильце).
” б≥льшост≥ вид≥в птах≥в п≥д контурними перами знаход¤тьс¤ пухов≥. ¬≥д контурних вони в≥др≥зн¤ютьс¤ тим, що опахала в них пухк≥, м'¤к≥ ≥ не утворюють суц≥льноњ пластинки. ѕухов≥ пера мають дуже короткий стрижень з пучком бор≥док першого пор¤дку на вершин≥.
” птах≥в пер≥одично в≥дбуваЇтьс¤ лин¤нн¤ Ч на м≥сц≥ опалих старих п≥р'њн виростають нов≥.
” шк≥р≥ голуба, ¤к ≥ багатьох ≥нших вид≥в птах≥в, Ї лише одна куприкова залоза, розм≥щена при основ≥ хвоста з≥ спинного боку. ” курей та ≥нших вид≥в наземних птах≥в ÷¤ залоза Ќедорозвинена. ќсобливо сильно вона розвинена у водоплавних птах≥в. уприкова залоза вид≥л¤Ї секрет, ¤ким птахи за допомогою дзьоба змащують п≥р'¤.
—келет птах≥в характеризуЇтьс¤ легк≥стю та м≥цн≥стю к≥сток, а також м≥цн≥стю њх з'Їднань. ≥стки птах≥в пневматичн≥, тобто мають велик≥ пов≥тр¤н≥ порожнини. ƒл¤ черепа характерн≥ повне зростанн¤ вс≥х к≥сток ” монол≥тний утв≥р, на ¤кому не видно нав≥ть шв≥в, надзвичайна легк≥сть ≥ велик≥ очно¤мков≥ западини.
ўелепи птах≥в представлен≥ легким дзьобом, позбавленим зуб≥в. ’ребет маЇ багато хребц≥в, у ньому розр≥зн¤ють п'¤ть в≥дд≥л≥в. „исленн≥ (у папуги Ч 11, у голуба Ч 14, ” лебед¤ Ч 25) шийн≥ хребц≥ надзвичайно рухлив≥, грудн≥ майже нерухом≥, а попереков≥ й крижов≥ зрослис¤ м≥ж собою. ÷е забезпечуЇ компактн≥сть т≥ла, ¤ка необх≥дна в польот≥. ¬ результат≥ злитт¤ поперекових, крижових ≥ частини хвостових хребц≥в ¤к один з одним, так ≥ з тазовими к≥стками, утворюЇтьс¤ складний криж. ¬≥н Ї опорою дл¤ задн≥х к≥нц≥вок, ¤к≥ несуть на соб≥ всю масу т≥ла.
ћускулатура птах≥в б≥льш диференц≥йована, н≥ж у плазун≥в, що зумовлено значно складн≥шими рухами п≥д час польоту, ход≥нн¤, повзанн¤, добуванн¤ поживи.
