’иж≥Ч р¤д що включаЇ майже вс≥х хижих представник≥в групи, зокрема таких ¤к квол, сумчаста миша, намбат, тасман≥йський ди¤вол та вимелий тилацин. –¤д м≥стить три родини, з ¤ких одна (Thylacinidae) вимерла, ≥нша (Myrmecobiidae) м≥стить лише один вид, а трет¤ (Dasyuridae) м≥стить б≥л¤ 70 вид≥в. Ѕагато вид≥в мають, щонайменш ¤к один з вар≥ант≥в, назви, заснован≥ на назвах Ївропейських ссавц≥в, хоча спор≥дненост≥ м≥ж ними немаЇ, а зовн≥шн¤ схож≥сть Ї результатом конвергентноњ еволюц≥њ.
Ѕагато хижих сумчастих незначно в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного своЇю статурою, але ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ розм≥рами. “ак, сумчаст≥ миш≥ мають розм≥ри, под≥бн≥ до розм≥р≥в Ївропейських мишей, тод≥ ¤к тасман≥йський ди¤вол може дос¤гати майже метру завдовжки та важити б≥л¤ 10 кг. ¬имерлий тилацин (сумчастий вовк) був ще б≥льше
¬с≥ вони моторн≥ ≥ ум≥л≥ мисливц≥, що харчуютьс¤. ƒе¤к≥ види харчуютьс¤ рослинами.Ќасел¤ють јвстрал≥ю,Ќову √в≥нею,“асман≥ю.
’иж≥ зустр≥чаютьс¤ в јвстрал≥њ, на Ќовой √в≥нењ, “асман≥њ ≥ др≥бн≥ших прилеглих островах.
–¤д ’иж≥ Fаlсопiformes - представлений 17 видами, з ¤ких п'¤ть Ї р≥дк≥сними прол≥тними або випадково зал≥тними видами: чорний шул≥ка (ћilvus migrans), лунь польовий (Circus cyaneus), орел-карлик (Hieraaetus pennatus), п≥дорлик малий (Aquila pomarina), п≥дсоколик малий (Falco columbarius) ≥ сапсан (Falco peregrinus). ’иж≥-група ссавц≥в,¤к≥ переважно живл¤тьс¤ тваринною њжею.” них диференц≥йован≥ зуби.
–ешта 11 вид≥в Ї чисельн≥ш≥ у заказнику, ≥ щор≥чно зд≥йснюють тут м≥грац≥њ або прил≥тають на полюванн¤: скопа (Pandion haliaetus), орлан-б≥лохв≥ст (Haliaeetus albicilla), лунь лучний (—ircus pygargus), ¤струб великий (јссiрiter gentilis), ¤струб малий (јссiрiter пisus), канюк (¬иtео bиtео), балабан (Falco cherrug) ≥ п≥дсоколик великий (Falco subbuteo). Ћише два види на ц≥й територ≥њ Ї гн≥здов≥ - це лунь очерет¤ний (Circus aeruginosus) ≥ борив≥тер звичайний (Falco tinиппсиlus).
ѕредставники ц≥Їњ групи ссавц≥в групи ссавц≥в живлютьс¤ перпважно або виключно тваринною њжею.–озм≥ри т≥ла хижих коливаютьс¤ в≥д 12-30 см(ласка) до 3м(б≥лий ведм≥дь)
’арактерноюознакою тварин цього р¤ду Їдобре диференц≥йован≥ зуби,причому ≥кла завжди розвинен≥.ѕо одному кутньому зубу з кожного боку щелепи перетворюЇтьс¤ на так званий хижий зуб,¤кий маЇ велик≥ розм≥рита гострий р≥жучий край.’иж≥ нал≥чують близько 240 вид≥в (в ”крањн≥-17вид≥в),поширених на вс≥х континентах,за виключенн¤м јнтрактиди.–одина вовч≥.ƒо родини належать вовк,лисиц¤,Їнотовидний собака.÷≥ тварини середн≥ за розм≥рами,мають довг≥ к≥нц≥вки зневт¤жними к≥гт¤ми.¬с≥ види п≥д час пересуванн¤ спираютьс¤ на пальц≥.∆ивл¤тьс¤ переважно тваринною њжею.ѕесець,лисиц¤ звичайна,
Їнотовидний собака Ї ц≥нними промисловими тваринами.¬овк-предок собаки св≥йського.ѕоширений майже всюди по ”крањн≥.
от¤ч≥ об'Їднують тварин середн≥х та великих розм≥р≥в ≥з довгими к≥нц≥вками з вт¤жними к≥гт¤ми.Ќа в≥дм≥ну в≥д вовчих,вони звичайно п≥дкараулюють здобич,а не наздоган¤ють њњ.ƒо ц≥Їњ групи належать тигр,леопард,барс,гепард,рись,к≥т л≥совий та ≥нш≥.
Ѕ≥льш≥сть вид≥в кот¤чих зустр≥чаЇтьс¤ у троп≥ках та субтроп≥ках.Ќайкрупн≥шими за розм≥рами серед кот¤чих Ї тигр(т≥ло завдовжки до 3м,маса-до 300кг),живе у ѕ≥вденн≥й јз≥њ та на п≥вдн≥ ƒалекого —ходу –ос≥њ.ќск≥льки чисельн≥сть цього виду пост≥йно зменшуЇтьс¤,його занесено до ћ≥жнародноњ „ервоноњ книги.
Ћев дещо менший за тигра.ѕоширений у ÷ентральн≥й јфриц≥ та ѕ≥вденн≥й јз≥њ.
