«агальна характеристика. ” сучасн≥й фаун≥ нал≥чуЇтьс¤ 4-4,5 тис. вид≥в ссавц≥в, або зв≥р≥в. ¬они становл¤ть вищий клас хребетних, органи ¤ких, особливо кора переднього мозку, дос¤гли на сучасному етап≥ њхнього розвитку найвищого диференц≥юванн¤.
“≥ло ссавц≥в вкрите шк≥рою з шерстю або волосс¤м. Ўк≥ра багата на залози. пахуч≥. ѕотов≥ залози вид≥л¤ють п≥т, завд¤ки чому зд≥йснюЇтьс¤ терморегул¤ц≥¤. ”с≥ ссавц≥ характеризуютьс¤ на¤вн≥стю молочних залоз. ” них Ї передротова порожнина, обмежена губами ≥ зубами. Ќа в≥дм≥ну в≥д плазун≥в, зуби ссавц≥в диференц≥йован≥. ™ д≥афрагма, ¤ка в≥дд≥л¤Ї грудну порожнину в≥д черевноњ. ќрган слуху у зовн≥шн≥й частин≥ маЇ вушну раковину, а в середньому вус≥ Ї три слухов≥ к≥сточки. лас савц≥в Ї дуже р≥зноман≥тним.ћ≥стить багато р¤д≥в.
«авд¤ки прогресивному розвитку центральноњ нервовоњ системи, теплокровност≥, на¤вност≥ волос¤ного покриву, виношуванню мал¤т у т≥л≥ матер≥ та вигодовуванню њх молоком ссавц≥ здобули перемогу в конкуренц≥њ з плазунами та ≥ншими хребетними ≥ м≥цно завоювали не лише суход≥л, а й ≥нш≥ середовища ≥снуванн¤.
«овн≥шн¤ будова. “улуб собаки (наприклад, лайки або в≥вчарки) стрункий, з добре розвиненою мускулатурою. “≥ло собаки не торкаЇтьс¤ земл≥, оск≥льки њњ к≥нц≥вки знаход¤тьс¤ п≥д тулубом, тод≥ ¤к у плазун≥в вони розм≥щен≥ по боках т≥ла. ѕ≥д час ход≥нн¤ й б≥гу собаки спираютьс¤ на пальц≥ з м≥цними к≥гт¤ми. √олова тварини тримаЇтьс¤ на гнучк≥й шињ ≥ дуже рухлива.
Ўк≥ра м≥цна ≥ еластична, оск≥льки змащуЇтьс¤ вид≥ленн¤ми сальних залоз, протоки ¤ких в≥дкриваютьс¤ у волос¤ну сумку. ¬она вкрита волос¤ним покривом. ƒовг≥ ≥ товст≥ волосини називають остю, а др≥бн≥ш≥ й коротш≥ - п≥дшерст¤м, або пухом. ѕ≥дшерст¤ ≥ шк≥ра захищен≥ в≥д пошкодженн¤ грубими й м≥цними остьовими волосинами. ѕ≥дшерст¤, в ¤кому затримуЇтьс¤ багато пов≥тр¤, призначене дл¤ збереженн¤ тепла т≥ла.
ƒва рази на р≥к собака, ¤к ≥ багато ≥нших ссавц≥в, лин¤Ї. ќск≥льки потових залоз у собаки мало, охолодженн¤ орган≥зму дос¤гаЇтьс¤ частим диханн¤м. Ўк≥ра ж б≥льшост≥ зв≥р≥в маЇ велику к≥льк≥сть потових залоз.
—келет.
„ерепна коробка у ссавц≥в значно б≥льша, н≥ж у плазун≥в, що пов'¤зано з добре розвиненим головним мозком. ” скелет≥ собаки, ¤к ≥ ≥нших вид≥в ссавц≥в, спостер≥гаЇтьс¤ ч≥тке розчленуванн¤ хребта на шийний, грудний, поперековий, крижовий ≥ хвостовий в≥дд≥ли, а також на¤вн≥сть плоских зчлен≥вних поверхонь хребц≥в з хр¤щовими дисками (мен≥сками) м≥ж хребц¤ми. ’арактерна стала к≥льк≥сть (7) шийних хребц≥в дл¤ вс≥х ссавц≥в. √рудн≥ хребц≥ мають в≥дростки, до ¤ких прикр≥плюютьс¤ ребра. √рудна кл≥тка утворена хребц¤ми, ребрами ≥ грудниною. ’ребц≥ крижового в≥дд≥лу зростаютьс¤ з к≥стками таза.Ѕудова ссавц≥в ускладнена,особливо кровоносна ≥ дихальна системи.
“равна система. «уби под≥лен≥ на р≥зц≥, ≥кла ≥ кутн≥; при цьому число њх у р≥зних групах ч≥тко стале. «уби використовуютьс¤ не лише дл¤ утримуванн¤ здобич≥, а й дл¤ перетиранн¤ њж≥. Ѕудова зуб≥в зумовлена способом житт¤ тварини. «уб складаЇтьс¤ з 1-2 корен≥в, шийки ≥ коронки. ѕобудован≥ зуби з дентину, цементу ≥ емал≥. –озм≥щен≥ вони в ком≥рках щелеп. ” Їхидни, мурахоњда ≥ де¤ких китопод≥бних зуб≥в немаЇ.
Ўлунок характеризуЇтьс¤ р≥зною будовою, що пов'¤зано з характером њж≥. ¬ склад≥ кишок Ї сл≥па кишка ≥ червопод≥бний в≥дросток. “равний канал ссавц≥в зак≥нчуЇтьс¤ самост≥йним в≥дх≥дником.ќргани диханн¤ мають однакову будову у вс≥х ссавц≥в ≥ характеризуютьс¤ складн≥стю ¤к легень.
