«агальна характеристика св≥ту тварин
Ѕагатство тваринного св≥ту ”крањни зумовлене р≥зноман≥тн≥стю
њњ природних умов. Ќал≥чуЇтьс¤ понад 45 тис¤ч вид≥в тварин, серед
¤ких ссавц≥в Ц 101 вид, птах≥в Ц 360 вид≥в, риб Ц 200 вид≥в,
плазун≥в Ц 20 вид≥в, земноводних 17 вид≥в.
≤снуванн¤ тварин дл¤ житт¤ природи ≥ людини маЇ величезне
значенн¤:
- у формуванн≥ ландшафту, у грунтоутворенн≥, у житт≥ рослин
(тварини Ц сан≥тари природи).
Ћюдина Ї частиною природи, тому суттЇво залежить в≥д нењ.
“варини Ц джерело продукт≥в харчуванн¤; тварини Ц сировина дл¤
промисловост≥.
“варини служать обТЇктом наукових досл≥джень. ѕрот¤гом
геолог≥чних пер≥од≥в та в ≥сторичний час тваринний св≥т зм≥нювавс¤
(ƒив. картосхему У“варинний св≥т ”крањниФ.
ƒосл≥дники вважають, що наприк≥нц≥ палеогену на територ≥њ
”крањни водилис¤ свинопод≥бн≥ тварини, у р≥чках жили крокодили, в
мор¤х Ц хижозуб≥ кити.
Ќаприк≥нц≥ неогену (це 1 млн. рок≥в тому) коли площа суходолу
дос¤гла сучасних розм≥р≥в, ≥з ссавц≥в були: кон≥-г≥пар≥они жирафи
¬ сучасних умовах в≥дбулис¤ ≥ в≥дбуваютьс¤ велик≥ зм≥ни у видовому ≥ к≥льк≥сному склад≥ диких тварин.
Ќа територ≥њ ”крањни дл¤ кожного природного комплексу (зони хвойно-широколистих л≥с≥в, Ћ≥состепу, —тепу, ”крањнських арпат, римських г≥р, лимано-дельтових ≥ прибережно-морських район≥в мор≥в) характерний св≥й тваринний св≥т.
ƒл¤ зони м≥шаних л≥с≥в найб≥льш типов≥ так≥ види тварин, ¤к лось, косул¤, свин¤ дика, олень благородний, б≥лка, куниц¤ л≥сова, борсук, сон¤ л≥сова, трапл¤ютьс¤ бурий ведм≥дь, рись, заЇць-б≥л¤к. ” л≥сах, на луках ≥ болотах вод¤тьс¤ пол≥вка л≥сова, л≥сова ≥ польова миш≥, бурозубки звичайна ≥ мала, кутора, кр≥т. ƒосить багато Ї лисиць ≥ вовк≥в, 3 птах≥в Ц тетерев, р¤бчик, глухар, д¤тел чорний, шпак, синиц¤, дика качка, кулик, деркач, журавель с≥рий, дикий голуб. « плазун≥в поширен≥ гадюка звичайна, вуж звичайний, ¤щ≥рка прудка, болот¤на черепаха. ≤з земноводних Ц тритони, ропухи, жаби та ≥н. « комах Ц сосновий ≥ непарний шовкопр¤ди, короњд, хрущ, іедзь. ќстанн≥х багато на заболочених м≥сцевост¤х.
” тваринному св≥т≥ л≥состеповоњ зони поЇднуютьс¤ л≥сов≥ ≥ степов≥ види. ¬ л≥сах вод¤тьс¤ б≥лка, борсук, косул¤, дика свин¤. ƒл¤ в≥дкритих простор≥в характерними Ї ховрах, сл≥пак, кутора, хом'¤к, с≥ра пол≥вка, трапл¤Їтьс¤ тушканчик великий та ≥н. « птах≥в вод¤тьс¤ кур≥пка с≥ра, переп≥лка, ракша, ≥волга, сорокопуд, д¤тел строкатий, чайка, лелека б≥лий. « комах Ц озима совка, бур¤ковий довгоносик, клоп-черепашка та ≥н.
” степов≥й зон≥ найб≥льш типовими ≥з ссавц≥в Ї ховрах с≥рий, тушканчик великий, пол≥вки с≥ра та степова, хом'¤чок с≥рий, сл≥пак, тх≥р степовий, степова миш≥вка, куниц¤ кам'¤на, дикий кролик. ” п≥вденно-сх≥дних районах поширен≥ бабак, лисиц¤-корсак, тх≥р-перев'¤зка, њжак вухатий. « птах≥в Ц жайворонок, переп≥лка, в≥вс¤нка, с≥ра кур≥пка. «р≥дка трапл¤ютьс¤ дрофа, степовий журавель, степовий орел, канюк. “иповими степовими плазунами Ї полоз жовтобрюхий ≥ гадюка степова.
‘ауна јзовського мор¤ ≥ узбережж¤ „орного мор¤ мас багато сп≥льного, оск≥льки ц≥ басейни сполучен≥ ерченською протокою ≥ м≥ж ними в≥дбуваютьс¤ пер≥одичн≥ м≥грац≥њ риб багатьох вид≥в. ќднак пом≥тн≥ ≥ специф≥чн≥ м≥сцев≥ види. ƒл¤ јзовського мор¤ характерн≥ оселедець керченський, пузанок, хамса- велика камбала, тюлька, бичок; дл¤ „орного мор¤ Ц осетер, б≥луга, севрюга, скумбр≥¤, ставрида, кефаль, к≥лька, лосось чорноморський, оселедц≥ дн≥провський ≥ дунайський, морський коник.
ƒо „ервоноњ книги ”крањни занесено 85 вид≥в р≥дк≥сних тварин, а також т≥ види, що знаход¤тьс¤ п≥д загрозою зникненн¤.
